Визначним фактором демократизації й гуманізації національної освти є диференціація навчального процесу. Саме в цьому вбачаю нові можливості для максимального розвитку учнів з різним рівнем навчальних можливостей. Реальністю, що зумовлює необхідність диференційованого підходу до навчання, є суперечності між колективною формою організації навчальної діяльності й індивідуальним процесом засвоєння знань.  

      Вважаю, що одним із напрямків реалізації компетентнісного підходу до навчання є використання різнорівневих завдань, що дозволяє усунути суперечність навчання між формуванням неповторності особистості, її мисленням, характером і масовістю навчання. Використання таких дидактичних завдань  учнями та контролю їх навчальних досягнень сприяє формуванню компетенності саморозвитку і самоосвіти учня.

     Організація контролю знань учнів повинна бути такою, щоб викладач, виявляючи знання учнів, одночасно  керував і розумовим розвитком їх і формуванням ключових компетентностей.

      Організація різних форм контролю за навчально-пізнавальною діяльністю (фронтального, групового, індивідуального, а також з метою само-, і взаємоконтролю) дозволяє максимально розвивати соціальні компетентності, комунікативні, інформаційні, саморозвитку і самоосвіти.

     Організація різних форм контролю на різних етапах уроку дозволяє мені більш ефективно здійснювати його, якщо учням пропоную різнорівневі дидактичні завдання, а особливо ті, які спрямовані на формування їх життєвої компетентності. Саме в процесі  контролю виявляються, уточнюються і систематизуються знання і вміння, набуті на попередніх уроках, а на основі отриманої інформації коригується процес вивчення нового матеріалу.

завантажити