У кожного народу є свій Вчитель, людина, яка може висловити те, що майже непомітно в буденно-часовому вимірі, побачити значущу істину поглядів, яка в історичному часі успішно еволюціонує, живлячи нові педагогічні ідеї.
Старожили Великоолександрівки
добре пам’ятають день, коли їх рідне село від окупантів визволяли радянські
воїни: багнюка по коліна, багато покинутої ворожої техніки на вулицях. В той
час горіли хати, страждали від поранень визволителі. А скільки їх загинуло,
наразившись на фашистську кулю! Двох радянських бійців, які віддали своє життя
під час визволення Великоолександрівки, підібрала на околиці Раїса Гаврилівна
Канюк із двома землячками й поховала на місцевому цвинтарі. З тих пір минуло 69
років.
