Патріотичне виховання

«Любов до Батьківщини і любов до людей

є два швидких потоки, які, об’єднуючись,
                            утворюють  могутню ріку патріотизму»

- словами В. О.Сухомлинського розпочала  «Урок мужності» викладач світової літератури Сізоненко Н.О.

Продовжила розмову  Василенко Наталя, яка найкращими словами  говорила про Батьківщину, яка як і  мама – одна єдина, найрідніша. Вона для людини як два крила птаха, що дані для польоту. Батьківщина починається із мами, її колискової. Батьківщина – це і тато, його дужі руки, готові завжди підтримати, його мудре слово, яке нам завжди потрібне в житті, Батьківщина – це наші бабуся і дідусі, які ніжать і пестять нас. Отже, Батьківщина починається з родини, від батьківської хати.

        Рідний край, Україна, Батьківщина – які це прості і разом з тим прекрасні слова. Велика і священна любов до України жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях.

У світі нема нічого вищого, дорожчого, як рідна Вітчизна, бо вона дала нам крила для польоту, відкрила цей чарівний дивосвіт, вона, як мати, у світі — одна.

         Як і рідну ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов’ю на все своє життя.

«І не має значення, на якій частині цієї величної держави ми проживаємо, ми – єдині. Єдині в думках, у помислах, у бажанні жити у вільній, незалежній державі з високими показниками її розвитку та співдружності її громадян»,- далі продовжила Людмила Баяндіна.

     Протягом всього виховного заходу присутні мали можливість ще більше дізнатись про героїв Небесної Сотні,

про бої під Іловайськом, де справжній героїзм проявив танковий екіпаж командира Т-64

 у складі командира - молодшого сержанта Сергія Ісаєва, солдата-навідника Ігоря Іванченко та механіка-водія солдата Євгена Мартинюка, колишнього учня Казанківського ПАЛ. Щоб оцінити, під яким вогнем наші воїни йшли в атаку, можна розглянути, в якому стані Т-64 вийшов з бою.

         Євген Мартинюк, наш земляк, виліз з танка, і допоміг побратимам з "Донбасу" покласти поранених на корму бойової машини. Контратака  була відбита, і тільки тоді танк пішов у тил. Всі поранені були доставлені на базу. Єдиний неушкоджений танкіст Євген Мартинюк передав медикам поранених товаришів, обхопив руками бойову машину і... заплакав…

Плакав Євген, і плакали всі, коли переглядали відеоролики про наших земляків, які загинули за рідну землю, за рідну Батьківщину.

          Це Горбань Андрій Вікторович, сержант 79 – ї Миколаївської аеромобільної бригади, уродженець села Миколаївка,  Казанківського району. Загинув 29 листопада 2014 року, захищаючи Донецький аеродром. Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.

           Чумаченко Олександр Миколайович, старший сержант, командир бойової машини, командир 9 – ї  парашутно – десантної роти  25 – ї  Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, уродженець села Скобелево, Казанківського району. Загинув 22 січня 2о15 року у бою, поблизу міста Авдієвка, в  районі Донецького аеропорту.

      Саруханян Альберт Георгійович, боєць 20 – го мотопехотного батальону 93- ї окремої механізованої бригади, уроженець села Олександрівка. Казанківського району.

      Звуки метроному, запалені свічки, квіти…Це вшанування   пам’яті  про тих, хто віддав своє життя за Батьківщину.

 Молитвою за Україну закінчився захід.

     Єднаймося, браття!

     Хай чиста іскрина

     Запалить любов'ю гарячі серця,

     Й піснями наповниться вся Україна

     Від щастя, якому не буде кінця.

       Активними учасниками у проведенні «Уроку мужності» були учні І-ІІІ курсу:  Гнедко Тетяна, Хитрик Катерина, Мірончик Наталя, Вежновець Ольга, Кулакова Катерина, Нагорний Анатолій, Полякова Вікторія, Богданова Аліна, Василенко Наталя та Баяндіна Людмила, які декламували вірші, розповідали про патріотів своєї Батьківщини та про їх героїзм.

                                                           Заступник директора з НВР Сізоненко Н.О.