«Герої не вмирають»

- під таким заголовком 19.05.2016 року провела Урок мужності класний керівник 161 групи Коноваленко Н.М., епіграфом якого були слова: «Як не ми, то хто ж тоді, чуєш, брате, Україну буде захищати?»

     Метою проведення заходу було  формування  в учнів почуття патріотизму,

любові до свого краю, народу та його історії; гуманного світогляду, спрямованого на недопущення жахів війни, сприяти збереженню пам’яті про тяжкі випробовування нашого народу; виховувались гордість за свій народ, громадянські почуття свідомої соціальної активності та відповідальності. 

       Класний керівник  почала розмову з того, що нашу країну спіткало не одне лихо, перш ніж вона стала незалежною державою. Щороку  згадуємо голодомор 1932 – 33 років. Другу світову війну, яка залишила глибокі рани на землі України. Відгриміли далекі травневі грози переможного 1945року. Але біль за втрачені життя кращих синів і доньок не полишає серця живих свідків, учасників та їх численних нащадків. Вже 71-й рік поспіль крізь радісну посмішку, якою ми вітаємо річницю Перемоги, з очей котиться сльоза, а груди стискає невимовний щем.

      Щоразу  цього дня ми прислухаємося до рідної Землі, яка прийняла в свої вічні обійми вірних, сміливих, жертовних і благородних захисників. Приклад з них, історія нам довела й доводить нині, беруть наступні покоління з честю виконуючи військовий обов’язок. Також ми знаємо про війну в Афганістані, яка тривала 10 років. Про це ми всі знаємо і пам’ятаємо… Це все було. Це наша історія…

     Наталя Михайлівна зупинилася на тому, що сьогодні твориться історія, учасниками якої  є ми самі. Вона розповіла присутнім про події, які відбуваються на сході нашої країни, де йде боротьба за єдність і незалежність нашої держави.

     Повідомлення, листи , вірші, пісні, фрагменти фільмів… Різні жанри за змістом, з  якими ознайомились присутні, але всі вони об’єднані однією темою: любов’ю до Батьківщини, до своєї рідної неньки-України. 

      Мужність і патріотизм захисників викликають захоплення і почуття гордості за українську націю.

Навіки залишаться в пам’яті казанківців герої АТО: Горбань Андрій, Олександр Ігнатов, Павло Коснар, Альберт Саруханян, Олександр Чумаченко, на яких у запеклих боях підступно чатувала смерть, забрала їх у розквіті літ. Про кожного з учасників учні переглянули кадри з відео та презентацій. Потім присутні хвилиною мовчання  вшанували пам'ять воїнів, учасників АТО, які загинули у боротьбі за свободу, незалежність та єдність нашої держави.

        А життя плине далі. Повертаються наші земляки до своїх домівок. Ми дуже пишаємося, що серед них є наші вихованці, вихованці Казанківського ПАЛ: Татарчук Віталій, Парнак Вадим, Кобрин Володимир, Андрій Пушкашу, Максим Коптев, Колеснік Саша, Шаригін Артем і багато, багато інших.

    «Сьогодні один із героїв,  скромний, сором’язливий, врівноважений та відповідальний юнак, вірний і надійний  бойовий товариш і наш колишній  випускник Женя Мартинюк з нами,» - далі продовжила Наталя Михайлівна та надала йому слово.

   Євген не багатослівний, дуже мало говорить про себе. Але побажав учням добрих успіхів у навчанні та завжди пам’ятати про своїх батьків. Артем Шаригін надав можливість переглянути особистий відеофільм про друзів,   бо армійська дружба – найміцніша.

           По закінченню заходу Наталя Михайлівна від імені всіх присутніх подякувала всім тим, хто захищає  цілісність кордонів держави та  незалежність України.

Молитва за солдата.

Господи, храни солдата

Бо у кожного є мати,

В когось – дітки і дружина

В когось – молода дружина.

Господи , храни солдата

Від куль, від дула автомата,

Нехай повернеться живим

На зло всім ворогам лихим.

Господи, храни солдата!

Хай ангели твої літають

І хлопців наших захищають,

Від куль ховають їх крильми,

За них молитись будем ми…

                                             Заступник директора з НВих.Р. – Сізоненко Н.О.