«Єдина справжня розкіш –
це розкіш людського спілкування»,-
словами А. Екзюпері розпочала виховну годину класний керівник 165 групи Мартинюк В.О. ,
щоб озброїти та збагатити учнів знаннями і практичними навичками про основи спілкування щодо удосконалення своєї мови.
Віта Олександрівна провела з учнями різноманітні форми роботи, які спонукали учнів застосувати набуті знання у повсякденному спілкуванні;
формувала в них навички тактовно, цікаво говорити, установлювати тісні
стосунки із співрозмовником, виховувала в них високу мовну культуру,
сприяла самовдосконаленню учнів, їхньому інтелектуальному і моральному розвитку.
Під час переглядів відеороликів учні з’ясували, що мистецтво спілкування – це одна з найбільших здібностей людини, вона підтримає її над усім живим і робить людиною! Виконуючи вправу «Закінчи речення», присутні згадали усну народну творчість: прислів’я та приказки про слово.
В цікавій формі було проведено гру «Подаруй квітку».
зміст якої полягає в тому, що учень зможе подарувати її тому, хто найкраще її попросить. Зміст прохання в учнів був щирим, ввічливим, змістовним та аргументованим, вживалися слова ввічливості, міміка, жести та інтонація. А через перегляд відео, дізналися про різноманітність рухів, жестів, слів, якими здавна обмінювалися люди різних країн у момент вітання.
Наведені приклади, викликали посмішки на обличчях присутніх. Так. У багатьох країнах на прощання махають рукою. У Греції цей жест зрозуміють як «іди до біса». Якщо в Болгарії кивають головою, ніби погоджуючись, не допустіть помилку, тому що це означає «це неможливо».
Майже скрізь постукування пальцем в лоб означає «ну й дурень». У Голландії таким чином висловлюють захоплення «Як розумно!» В Україні при зустрічі та прощанні знайомі рідко цілують одне одного. У Західній Європі це звичайна річ, а от кількість поцілунків усюди різна: у Парижі – чотири, у Бельгії – три, в Англії – один.
При проведенні таких форм роботи, як робота в парах, розв’язання ситуативних задач, ігри, проведення бліц - турніру допомогли учням ще раз усвідомити, що спілкування – це не тільки взаємини, контакт між людьми, але це і спосіб існування, і головна умова розвитку людей. Чим багатше і гармонійніше розвинена людина, тим більше готова вона до щастя. «Спілкування – це наше, якщо так можна виразитися, соціальне дихання.
Із самого дитинства треба засвоювати науку спілкування, оволодівати вмінням вести себе серед людей так, щоб їм було добре, приємно, зручно! « - такими настановами закінчила виховну годину Віта Олександрівна.
Саме використання комп’ютерних та інноваційних технологій, інтерактивних вправ допомогли присутнім ще раз впевнитися в тому, що спілкування – це не тільки взаємини, контакт між людьми, але це і спосіб існування, і головна умова розвитку людей. «Чим багатше і гармонійніше розвинена людина, тим більше готова вона до щастя. Для неї світ багатий, захоплюючий, а головне – добрий і відкритий. Він схожий на дім друзів: що хочеш – візьми, що цінуєш – віддай.
Гармонійній людині легко в спілкуванні: їй не треба шукати теми для розмови. А спілкування – це наше, якщо так можна виразитися, соціальне дихання" - такими настановами закінчила виховну годину Віта Олександрівна.
Заступник директора з НВР – Сізоненко Н.О.
|