В останні дні жовтня 1944 року всі міста і села України були остаточно звільнено від німецько-фашиських загарбників. Пам'ять про тих, хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині. Захід « Війні немає забуття», який провела бібліотекар Т.І.Волянницька для учнів 169 та 168 груп був присвячений 74-тій річниці визволення України від німецько-фашиських загарбників.
Метою заходу було виховувати повагу, шанобливе ставлення до учасників ІІ Світової війни, любов до країни, в якій ми живемо, до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави.
Роки, обпалені війною… Чи близькі вони нам? Від слова війна пече у скронях. Живуть ще спогади і житимуть до безкінечності, бо є ще люди, яким пече від слова війна не тільки у скронях, а і у серці, у кожній клітині тіла, у невиліковній рані – душі.
У ході Другої світової війни 1941-1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення від нацизму народів європейського континенту. Звитяжна битва за Україну, що тривала довгі 22 місяці, стала вирішальним чинником розгрому військ гітлерівської Німеччини і її союзників.
28 жовтня визволителі української землі вийшли на сучасний кордон нашої держави.
Щороку саме у цей день, 28 жовтня, вшановують пам’ять воїнів, які зі зброєю в руках рішуче відстоювали незалежність та територіальну цілісність України і героїчно загинули в боях за її визволення, а також пам’ять про населення, яке постраждало від дій нацистів.
А ще Тетяна Іванівна розповіла про долю жінок у роки війни, про їх героїчні подвиги під час визволення України.
Завжди під словом “захисник” ми розуміємо чоловіків. Але ж не слід забувати й про жінок. Вони також в усі часи стояли поруч із чоловіками на захисті своєї Батьківщини. Так було і під час Другої світової війни.
Письменниці Світлані Алексієвич належить вираз: «У війни нежіноче обличчя». Природа доручила жінці продовжувати людський рід, берегти його. Натомість війна знищує людей, а це суперечить жіночій натурі. Тож багатьом жінкам довелося в роки Другої світової взяти зброю до рук і стати на захист своєї батьківщини. Вони воювали у складі Збройних сил різних країн, але найбільше жінок служило в Червоній армії.
Учні переглянули цікаві відеофільм «День визволення України від нацистів», прослухали у записі вірш « За Україну», переглянули презентацію « Жіночі історії війни. Вони боролися за визволення України». А на завершення прозвучала зворушлива пісня « Тумани».
Бібліотекар ліцею Т. І. Воляницька
|