Ця дата була обрана у зв’язку з тим, що в цей день в 1948 році була прийнята Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
У Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього (стаття 2) геноцид визначається як «наступні дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу...». Геноцид, незалежно від того, відбувається він у мирний або воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права і проти якого учасники Конвенції зобов’язуються «вживати заходів попередження і карати за його вчинення» (стаття 1). Головна відповідальність за попередження і припинення геноциду покладається на державу, в якому цей злочин вчиняється.
Український народ поніс найбільші у світі втрати в історії вчинених геноцидів. 1932-1933р.р. Йосип Сталін і Радянський Союз створюють штучний голод в Україні після того, як народ запротестував проти нав’язаної системи управління земельними ресурсами, відомої як «колективізація». За деякими оцінками щодня 25000-33000 чоловік вмирали від голоду. Коли ж українці із Західних областей та іноземні держави захотіли допомогти голодуючим українцям, то сталінське керівництво заявило, що на території України голоду немає.
Климент Ворошилов у своєму виступі на XVII з`їзді ВКП(б) 1934 року фактично визнав, що голодомор 1932-1933 років був спланованим: «Ми свідомо пішли на голод тому, що нам був потрібен хліб, але жертвами були нетрудові елементи і куркульство», тобто геноцид за класовим чи соціальним походженням. Це був етногеноцид проти українського народу. Згадки про голодомор в Україні були заборонені до 1987 року, і каралися згідно ст. 58 Кримінального Кодексу СРСР «За антирадянську пропаганду».
В цілому до 10 мільйонів випадків смертей в Україні сталися від штучно створеного голоду.
7 грудня 2006р. депутати Верховної Ради ухвалили постанову про звернення до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні злочином геноциду проти українського народу.
Заступник директора з НВих.Р Людмила Баранюк
|